ПРОБЛЕМИ ОСВІТИ У СВІТЛІ ВИКЛИКІВ ТРАНСГУМАНІЗМУ
DOI:
https://doi.org/10.24919/2522-4700.41.17Ключові слова:
трансгуманізм, постгуманізм, життя люди- ни, освіта, мисленняАнотація
Метою статті є розгляд трансгуманістичного проєкту вдосконалення людини і постгуманістичного варіанта применшення цінності людини у співвідношенні з класич- ною концепцією освіти, виявлення непродуманості вихідних підстав цих двох конструкцій. Методологія. За допомогою критико-аналітичної експлікації інтелектуальних засобів цих проєктів і порівняльного аналізу їх у зв’язку з традиційними для філософії проблемами осмислення природи і свободи людини виявляється натуралістичний редукціонізм і обґрунтовується значущість активності людини. У центр потрапляє пробле- матика способу мислення, взятого не в інструментально- технологічному вимірі, а в антропологічному ключі. Наукова новизна. Розкрито понятійну непродуманість феномена життя людини, що розглядається чисто сцієнтистично як стан одиничного утворення (організму), що реалізує і зберігає себе шляхом обміну своїх складових частин і речовин навко- лишнього світу (метаболізм), при цьому часова наповненість людського життя не враховується, адже в центрі уваги перебуває організм, недосконалості якого долаються. Завдя- ки цьому мотиваційна і цільова складові частини людського життя залишені без уваги. Під час розгляду світоглядних питань переоцінки ролі і значущості людини зафіксовано, що дія передбачуваних принципів позавидової етики виходить від людини і спрямована до людини, отже, це залишається вихідним агентом і суб’єктом. Стверджується, що будь-яке вдосконалення «влаштування» людини буде наштовхувати- ся на проблему освоєння своєї власної природи, тобто вміння не бути прив’язаним до однієї функції, а мати здатність змінюватись відповідно до деякої логіки, теж мінливої. Вис- новки. Висловлюється ідея, що класична проблема мислення в собі вже містить «позавидову етику», яка передбачає зсув міри від людини до іншого, що стає способом розширення мож- ливостей і здібностей людини. Радикальна новизна технічних проєктів перебудови людини полягає в тому, що усувається вільне вольове освоєння своєї природи, передбачуване освітою як становленням людини.
Посилання
Возняк В.С. Значение различения рассудка и разума в образовательном процессе. Вестник Казахстанско-Американского Свободного Университета. 2017. Вып. 1: Педагогика и психология. С. 34–42.
Возняк В.С. Співвідношення розсудку і розуму як філософсько-педагогічна проблема : монографія. Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 2008.
Возняк С.В., Возняк В.С. Мышление как учение. Учение как мышление. Проблема истории в творчестве Э.В. Ильенкова : материалы XV Международной научной конференции «Ильенковские чтения – 2013» / под. общ. ред. Е.В. Мареевой (Москва, 28–29 марта 2013 г.). Москва : изд-во СГУ, 2013. С. 273–284.
Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа. Москва : Издательство социально-экономической литературы, 1959.
Гиренок Ф.И. Основные принципы дигитальной философии. Философия хозяйства. 2018. № 6. С. 133–139.
Криман А.И. Идея постчеловека: сравнительный анализ трансгуманизма и постгуманизма. Философские науки. 2019. № 62 (4). С. 132–147. DOI: https://doi.org/10.30727/0235-1188-2019-62-4-132-147.
Лобастов Г.В. Философские, психологические и педагогические проблемы формирования личности. Усть-Каменогорск, 2014.
Лобастов Г.В. Философско-педагогические этюды. Москва : Микрон-принт, 2003.
Льюис К.С. Человек отменяется, или мысли о просвещении и воспитании. Особенно же о том, как учат английской словесности в старших классах. Любовь. Страдание. Надежда: Притчи. Трактаты. Москва : Республика, 1992. С. 185–207.
Люббе Г. В ногу со временем. Сокращенное пребывание в настоящем / пер. с нем. А.В. Григорьева, В.М. Куренного ; под науч. ред. В.М. Куренного ; вступ. ст., сост. указ. В.М. Куренного, М.И. Румянцевой. Москва : изд. дом Высшей школы экономики, 2016.
Мартинюк Ю.В. Трансгуманізм і постгуманізм: етична проєкція. Антропний принцип в контексті актуальних проблем філософії науки : збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції (Львів, 15–16 грудня 2016 р.). Львів, 2016. С. 155–161.
Ожеван М.А. Між утопією та реальністю: трансгуманістичні технології та їх вплив на майбутнє людини й людства. Стратегічні пріоритети. 2014. № 4 (33). С. 88–92.
От социальной эпистемологии к Humanity 2.0. Интервью со Стивом Фуллером. Логос. 2018. Т. 28. № 5. С. 1–30.
Пушкин В.Г. Философия Гегеля: абсолютное в человеке. Санкт-Петербург : Лань, 2000.
Фукуяма Ф. Наше постчеловеческое будущее: последствия биотехнологической революции. Москва : АСТ ; ЛЮКС, 2004.
Хабермас Ю. Будущее человеческой природы. Москва : Весь Мир, 2002.
Хоружий С.С., Фишман Л.Г., Комлева Н.А., Манойло А.В., Багдасарян В.Э., Радиков И.В., Федорченко С.Н., Абрамов А.В. Постчеловек и постчеловечество: будущее цивилизации или eе конец? (Круглый стол). Вестник Московского государственного областного университета. 2016. № 3. DOI: https://doi.org/10.18384/2224-0209-2016-3-757
Хоружий С.С. Проблема постчеловека, или трансформативная антропология глазами синергийной антропологии. Философские науки. 2008. С. 10–32.
Эрдэнэев Э.Т. Концепция трансгуманизма Ника Бострома. Гуманитарный вектор. 2018. Т. 13. № 3. С. 90–95. DOI: https://doi.org/10.21209/1996-7853-2018-13-3-90-95.
Babich B. Nietzsche’s Post-Human Imperative: On the “All-too-Human” Dream of Transhumanism. The Agonist. 2012. Vol. IV. Issue II.
Retrieved December 20, 2020. URL: http://www.nietzschecircle.com/AGONIST/2011_08/Dream_of_Transhumanism.html.
Bakhurst D. Teaching and Learning: Epistemic, Metaphysical and Ethical Dimensions – Introduction. Journal of Philosophy of Education. 2020. Vol. 54. No. 2. Р. 255–267. DOI: https://doi.org/10.1111/1467-9752.12418.
Benner S.A. Defining life. Astrobiology. 2010. Dec. 10 (10). P. 1021–1030. Retrieved December 20, 2020. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3005285.
Bostrom N. Superintelligence: Paths, Dangers, Strategies. Oxford University Press, 2014.
Braidotti R. The Posthuman. Cambridge, UK : Polity Press, 2013.
Ferrarese E. Habermas: Testing the political. Thesis Eleven. 2015. Vol. 130. Issue 1, October. Р. 58–73. DOI: 10.1177/0725513615602176.
Fischer E. The Ethics of Genetic Intervention in Human Embryos: Assessing Jürgen Habermas’s Approach. Kriterion. Journal of Philosophy. 2016. № 30 (1). Р. 79–96.
Joyce G.F., Deamer D.W., Fleischaker G. Origins of Life: The Central Concepts. Boston : Jones and Bartlett, 1994.
Kern A. Human Life, Rationality and Education. Journal of Philosophy of Education. 2020. Vol. 54. No. 2. Р. 268–289. DOI: https://doi.org/10.1111/1467-9752.12412,
Kurzweil R. How to Create a Mind: The Secret of Human Thought Revealed. Penguin Books, 2012.
Kurzweil R. Danielle: Chronicles of a Superheroine. WoodFire Press, 2019.
Larrivee D. Neural Consolidation and Ontological Variance: Metaphysical Constraints Self-Emergence and Human Nature. FORUM. 2017. Vol. 3. Р. 199–221. DOI: https://doi.org/10.17421/2498-9746-03-1.
Mertel Kurt C.M. Heidegger, Technology and Education Journal of Philosophy of Education. 2020. Vol. 54. No. 2. Р. 467–486. DOI: https://doi.org/10.1111/1467-9752.12419.
Nietzsche and Transhumanism: Precursor or Enemy? Edited by Yunus Tuncel Cambridge Scholars Publishing, 2017.
Pritchard D. Educating for Intellectual Humility and Conviction. Journal of Philosophy of Education. 2020. Vol. 54. No. 2. Р. 398–409. DOI: https://doi.org/10.1111/1467-9752.12422.
Rödl S. Teaching, Freedom and the Human Individual. Journal of Philosophy of Education. 2020. Vol. 54. No. 2. Р. 290–304. DOI: https://doi.org/10.1111/1467-9752.12415.
Sorgner S.L. Nietzsche, the Overhuman, and Transhumanism. Journal of Evolution and Technology. 2008. № 20 (1). Р. 29–42.
Witzany G. No time to waste on the road to a liberal eugenics? EMBO Rep. 2016. Mar. 17 (3). Р. 281. DOI: https://doi.org/10.1111/1467-9752.12419.
Young S. Designer evolution: a transhumanist manifesto. Amherst (Mass), 2006.
